ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО МАСТИТИ У ПРОДУКТИВНИХ ТВАРИН
ВІДДІЛ БЕЗПЕЧНОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ КРОПИВНИЦЬКОГО РАЙОННОГО УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ
Продовжується період розтелів у корів, опоросів у свиней. І в цей час особливу увагу слід приділити молочній залозі самиць тварин (корів, свиноматок та ін.).
Для господарів не є секретом те, що перед розтелом корова має відпочити від доїння не менше як півтора-два місяці. Тоді і майбутнє теля в утробі матері отримає потрібну кількість поживних речовин для становлення організму і власне отел корови відбудеться якісніше і з мінімальним ризиком для її організму. Крім того, якість першого молозива буде вищою. Величезну роль в цьому процесі відіграє і правильний запуск корови перед її сухостійним періодом. Проте, це тема для наступних публікацій. Цього разу поверхнево висвітлю одну з хвороб вимені, а саме – мастит.
Мастити – це хвороби молочної залози у сільськогосподарських тварин, які завдають значних економічних збитків господарствам за рахунок недоотримання молока, зниженні його якості, передчасному вибракуванні корів через втрату ними молочної продуктивності. Крім того, вживання коров’ячого молока з домішками токсинів загрожує здоров’ю людей. Мастит буває як первинний, так і вторинний. Причинами первинних є механічні (удари, поранення вимені, порушення правил машинного доїння тощо) і хімічні (дія подразнюючих речовин) фактори; вторинних – біологічні фактори (стрептококи, стафілококи, збудники таких хвороб як туберкульоз, ящур, віспа, мікози тощо). Якщо явні клінічні ознаки маститу не спостерігаються, то запідозрити хворобу можна скуштувавши молоко або побачити зміни, процідивши його, - мова йде вже про приховані мастити.
Якщо дійна тварина захворіла на мастит чи іншу хворобу вимені – потрібно терміново звернутися до ветеринарного фахівця, який встановить діагноз та призначить лікування.
До питання: чому не можна купувати домашнє молоко, яке не піддане ветеринарно-санітарній експертизі?
1. Тварина, від якої отримане молоко, може бути не досліджена на інфекційні хвороби, в тому числі спільні для тварин і людей, такі як бруцельоз, лейкоз, туберкульоз тощо та на приховані форми маститів, не щеплені проти сибірки.
2. Хвора тварина може піддаватися лікуванню антибіотиками, вживати в їжу молоко після якого можна не раніше, як вийде період каренції (час, коли антибіотик ще знаходиться в організмі і потрапляє в молоко), який триває в середньому тиждень, але такий період коливається в залежності від характеристик препарату і вказаний у настанові до його застосування.
3. Тварина може бути хворою на інфекційні хвороби, спільні для тварин і людей, такі як бруцельоз, лейкоз, туберкульоз тощо, які не піддаються лікуванню і несуть велику загрозу для здоров’я людини.
Крім того, досить часто домашнє молоко продають у невстановлених місцях у пластиковій тарі разового використання, яка є невідомого походження і не може бути відповідним чином знезаражена. Такий чинник є додатковим ризиком для здоров’я споживача.
Шкідливі наслідки для організму людини вживання молока, забрудненого збудниками хвороб чи іншими забруднювачами, можуть виявитися майже відразу, а можуть – згодом, - все залежить від хвороби та вірулентності самого збудника, стану організму споживача тощо. Проте незаперечним є той факт, що велика шкода для організму буде нанесена.
Погодьтеся, досить важко і майже неможливо притягнути до відповідальності особу, яка здійснює продаж харчової продукції на стихійних ринках, у випадку негативного впливу на організм споживача такої продукції, яку сам же споживач і придбав.
Тож пам’ятаймо: молоко та молочна продукція, яка виготовлена в домашніх умовах, повинна бути піддана ветеринарно-санітарній експертизі та реалізовуватися виключно на агропродовольчих ринках. Для того, щоб реалізувати таку продукцію її власник зобов’язаний пред’явити ветеринарну довідку про епізоотичний стан господарства, клінічний стан тварини та результати щомісячного дослідження тварини на прихований мастит.
Не піддавайте ризику здоров’я своє та своїх близьких – не купуйте таку продукцію з рук.
Світлана ТОЛМАЧ – головний спеціаліст відділу
безпечності харчових продуктів та ветеринарної
медицини Кропивницького районного управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області