ВСТАНОВЛЕНО ЗАХВОРЮВАННЯ НА СИБІРКУ ТВАРИН

  • 372

ДОЛИНСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ


Фото без опису


       Долинське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (далі – управління) інформує про те, що в одному з фермерських господарств Київської області із патологічного матеріалу від дрібної рогатої худоби (кози) при бактеріологічних дослідженнях виділено збудник сибірки (Bacillus anthracis).

       Сибірка – гостре, особливо небезпечне захворювання всіх видів сільськогосподарських домашніх і диких тварин, яке спричиняється мікробами Bacillus anthracis. Сибіркою хворіють і люди, тому хвороба відноситься до антропозоонозів, або зоонозів – тобто хвороба, що є спільною для тварин і людей.

     Джерелом і факторами передачі палички сибірки є переважно свійські тварини, а також шкіра, шерсть, роги, копита і продукти харчування тваринного походження (м'ясо, молоко тощо). Найбільш небезпечними є трупи тварин, які загинули від сибірки. Абсолютно недопустимо розтин трупів тварин, які загинули від сибірки, так як у трупах бацили гинуть протягом трьох діб: розтин сприяє вільному доступу кисню до органів і тканин, створюючи умови для утворення спор. Дуже небезпечним є забій хворих на сибірку тварин.

     Джерелом зараження можуть бути й інші тварини — кіт, ведмідь, сірий щур, птахи, собака, біла миша. Хвороба виникає в усіх регіонах країни переважно у весняно-літньо-осінній періоди, коли тварини мають найбільший контакт з зараженим спорами ґрунтом та піддаються нападу кровососних комах, переносників збудника інфекції.

     Зараження людини частіше відбувається під час забою худоби, зняття шкіри з хворої тварини, розробки туші тварини, яка хворіла на сибірку.

     Основним джерелом збудника сибірки для людини є сільськогосподарські тварини, а також м’ясопродукти та сировина, отримані при їх вимушеному забої.

     Вхідними воротами інфекції людини є пошкоджена шкіра, слизові оболонки шлунково-кишкового тракту, а також дихальні шляхи. Зараження відбувається при догляді за хворими тваринами, їх забої, приготуванні та споживанні інфікованого м’яса, контакті з шерстю, шкурами, щетиною, ґрунтом, що містять збудника сибірки.

     Симптоми хвороби тварин. Інкубаційний період триває 1-3 доби. У тварин підвищується температура до 420С. У жуйних тварин (велика і дрібна рогата худоба) раптово розвивається тимпанія (здуття рубця), у коней – коліки. При блискавичній формі сибірки тварини збуджені, можуть впасти і раптово загинути. При гострій формі – пригнічення, відмова від корму, тремтіння, у вагітних тварин – можливі аборти. При хронічному перебігу захворювання може тривати до 2-3 місяців. У свиней сибірка протікає у вигляді ангіни: розлите набрякання шиї, внаслідок чого ковтання і дихання утруднені, проявляється кашель, задишка, хрипи. У свиней інфекція може перебігати без клінічних ознак і діагностується лише під час післязабійного огляду туші.

    Профілактика хвороби у тварин полягає в проведенні регулярних
щеплень сприйнятливих до цього захворювання тварин однією із
дозволених до використання вакцин в порядку і строки, передбачені Інструкцією про заходи з профілактики та боротьби з сибіркою тварин, затвердженою наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагропрому України 25 січня 2000 р. № 4 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 7 березня 2000 р. за № 136/4357. Фахівцями ветеринарної медицини щорічно здійснюються планові щеплення проти сибірки великої та дрібної рогатої худоби, коней.  

    Людині захиститися від сибірки можна, дотримуючись низки правил:

     - не купувати м’ясо і м’ясні продукти на стихійних ринках, де відсутній ветеринарно-санітарний контроль;

    - молоко, куплене на ринках, перед вживанням необхідно обов’язково кип’ятити;

    - не здійснювати забій сільськогосподарських тварин без попереднього ветеринарного огляду;

   -  тварин не можна випасати біля худобомогильників.

      У випадку спостерігання вищезазначених ознак хвороби у тварин необхідно терміново звертатися до фахівців ветеринарної медицини Долинської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

 

 

 

                                             Євгеній ТИФАНЮК – головний спеціаліст відділу

                                             безпечності харчових продуктів та ветеринарної

                                             медицини Долинського управління Головного 

                                             управління Держпродспоживслужби

                                             в Кіровоградській області