ПРОФІЛАКТИКА ОТРУЄНЬ БДЖІЛ

  • 151

ДОЛИНСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ

В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ



     У Долинському районі станом на 01.01.2022 року налічується 216 операторів ринку, що здійснюють первинне виробництво меду бджолиного (утримання пасіки); 204 пасіки, на які видано ветеринарно-санітарні паспорти. Насправді ж у Долинській та Гурівській громадах осіб, що займаються бджільництвом, значно більше.

       У 2021 році для врегулювання діяльності галузі бджолярства було видано наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року N 338, зареєстрований                             в Міністерстві юстиції України 04 березня 2021 р. за N 280/35902, яким затверджено:

 

- План породного районування бджіл;

- Порядок видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04 березня 2021 р.                                 за N 281/35903;

- Порядок реєстрації пасік, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04 березня 2021 р. за N 282/35904;

- Інструкцію з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України  04 березня 2021 р. за N 283/35905.

       Положеннями вищезазначених документів, в тому числі, визначено алгоритм дій (далі – алгоритм дій) власників пасік та органів місцевого самоврядування у випадку підозри на отруєння бджіл. Такий алгоритм дій дає можливість оперативно та ефективно реагувати на заяви власників пасік про підозру на отруєння бджіл та дозволяє вчасно направити матеріал для досліджень у відповідну лабораторію з метою встановлення причини отруєнь.

       Якщо вже сталося отруєння і загибель бджіл, то власники пасік                             в терміновому порядку звертаються до місцевих органів влади, при яких постійно діє комісія із встановлення факту отруєння бджіл (далі – комісія). Зазначу, що терміни грають важливу роль у встановленні факту отруєння бджіл та визначення засобу, яким, ймовірно, відбулося отруєння. Тож, всі дії мають відбуватися терміново як з боку власника, так і з боку комісії.

       Відібрані та опломбовані ветеринарним фахівцем (в присутності членів комісії і власника пасіки) зразки направляються для дослідження                                   в уповноважену лабораторію. При цьому ветеринарний фахівець виписує супровідний документ і власник пасіки сам якнайшвидше доставляє ці зразки                    у визначену лабораторію. Потрібно знати, яким саме засобом були оброблені посіви. Лише оперативність дій забезпечить отримання вірного результату.

     Наголошую на тому, що пасіка повинна бути зареєстрована у міській, селищній чи сільській раді, на неї має бути виданий паспорт державною установою ветеринарної медицини, у паспорт внесені дані про обстеження пасіки двічі на рік та лабораторні дослідження. Обстеження та лабораторні дослідження проводять спеціалісти державних установ ветеринарної медицини тієї території, на якій розміщена пасіка. Кількість бджолосімей на пасіці має відповідати кількості, вказаній у паспорті.

       Хочу нагадати: згідно пункту 5 Порядку видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки: «У разі зміни відомостей власник пасіки або уповноважена ним особа надає паспорт пасіки відповідному територіальному органу компетентного органу для оновлення відомостей у Реєстрі паспортів пасік              до 15 травня поточного року».

       Якщо пасіка перевозиться, вона повинна супроводжуватися ветеринарним документом.

                                     Світлана Толмач – заступник начальника  управління

                                      – начальник відділу безпечності харчових продуктів

                                   та ветеринарної медицини Долинського управління  

                                   Головного управління Держпродспоживслужби

                                   в Кіровоградській області